Чим вегетативне розмноження відрізняється від інших способів розмноження у рослин?

Одна з обов'язкових властивостей живого організму - відтворення потомства, тобто здатність однієї особини дати початок цілій серії собі подібних дочірніх особин або, принаймні, одній. Існує два принципово різних способи розмноження: статеве й безстатеве. 

Розрізняють два види безстатевого розмноження: вегетативне й власне безстатеве. У деяких нижчих рослин чіткої межі між цими видами розмноження немає.

Вегетативне розмноження здійснюється частинами таллома, кореня, стебла, листка. Воно засноване на здатності рослин до регенерації - відновленню цілого організму з його частини.

          

У одноклітинних рослин (водорості, бактерії) вегетативне розмноження відбувається шляхом ділення клітини, у колоніальних і нижчих багатоклітинних - шляхом розчленовування таллома на частини, у грибів - за допомогою спеціалізованих одноклітинних утворень: хламідоспор та ін.

Розмноження як властивість живої матерії існувала на самих ранніх етапах її розвитку. Одночасно з розвитком рослин від первісних форм життя до сучасних еволюціонували й способи розмноження. Еволюція розмноження стала важливою рушійної силою загальної еволюції царства рослин і призвела до виникнення нових спеціалізованих органів. Безстатеве розмноження - найбільш прадавній і, безсумнівно, споконвічний спосіб розмноження. Воно презентовано у всіх груп рослин, включаючи покритонасінні.

Найбільш примітивний спосіб безстатевого розмноження - вегетативне. Його спостерігають на самих ранніх етапах розвитку життя - у доклітинних. У багатьох доядерних (наприклад, у бактерій) - це й зараз єдиний спосіб розмноження. Кожна велика природна група рослин нерідко має властиві тільки їй форми вегетативного розмноження.

Так, у синьо-зелених водоростей це гормогонії, у лишайників - ізидии й соредії, у грибів - хламідоспори й брунькування,у деяких мохоподібних- вивідкові тільця. Найбільш різноманітні форми вегетативного розмноження у вищих рослин, особливо у покритонасінних. Велика різноманітність спор власне безстатевого розмноження. У процесі еволюції вони втратили здатність відтворювати нову особину, подібну з материнською(спорофіт), а дають початок статевому поколінню (гаметофиту). Статеве розмноження виникло на дуже ранніх етапах еволюції, але час його появи точно не встановлена.

У деяких сучасних примітивних груп рослин статевий процес невідомий. Не викликає сумнівів, що такі природні групи, як синьо-зелені водорості й більшість бактерій, ніколи не мали статевого розмноження. Інші, наприклад деякі гриби, можливо, втратили його. Статевий процес втрачений і в деяких високоорганізованих рослин, наприклад у покритонасінних (партеногенез). У цей час наука ще не має у своєму розпорядженні достатні дані для відтворення повної картини еволюції статевого процесу в рослин.

Твердо встановлено, що в рослин, що стоять на більш низькому щаблі еволюції, статевий процес протікає в більш примітивній формі, ніж у рослин, що стоять на більш високому щаблі еволюції. Один з показників рівня еволюції - спеціалізація гамет. Найбільш примітивний ізогамный статевий процес. Більш високий рівень - гетерогамія.